Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний Університет “Львівська Політехніка”
Дипломна робота Львів - 2011 Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні основи вивчення байок в початковій школі 1.1 Байка - один з видів літературного жанру, який вивчається за програмою. Алегорія. Мораль 1.2 Педагогічна цінність української байки як літературного жанру 1.3 Місце байок в курсі "Мова і література" відповідно до державного стандарту початкової загальної освіти Розділ 2. Методологічні підходи до вивчення байок в початковій школі 2.1 Педагогічні умови, методи роботи над українською байкою в початковій школі 2.2 Робота над розкриттям моралі байки, прийоми удосконалення якостей читання у роботі над байкою та заучування напам’ять 2.3 Шляхи вдосконалення методики вивчення байок в початковій школі на прикладі розробки уроку читання "Українська байка" в третьому класі початкової школи Висновки Література Вступ Навчання читанню байок - питання в методиці початкового навчання далеко не нове. У вітчизняній педагогіці байка включається в навчальні книги з 1699 року ("Коротке й корисне керівництво в арифметику...") і по теперішній час зізнається обов'язковим навчальним матеріалом для уроків читання з першого класу початкової школи. Освоєння авторського відбиття навколишнього світу в байці привчає дитину розрізняти зло, формує в починаючого читача своє особливе відношення до світу зла й переконує його у важливості розуміння того, коли і як може трансформуватися реальний світ у баєчний. Саме тому класичну байку як навчальний матеріал у сучасній початковій школі не можна нічим замінити, тому що вона є одним зі способів пізнання життєвих відносин, характеру людини. Методика роботи в початковій школі над байкою обумовлена її специфікою як виду художнього твору. У літературознавстві байка визначається як алегорична розповідь повчального характеру. Таким чином, виділяються такі істотні ознаки байки, як наявність моралі (моралі) і алегорії (іносказання). У байках часто діючими особами є тварини, але ця ознака не виступає в якості обов'язкового (персонажами байки можуть бути й люди). Також не обов'язковим для байки є віршована форма (наприклад, байки Л. Н. Толстого написані в прозі). Одне із центральних питань аналізу байки в I-III класах пов'язаний з розкриттям моралі й алегорії. Коли працювати над мораллю байки: до спеціального аналізу її конкретного змісту або після? У методиці (В. Глобчак, Т.Ф. Завадская, Е.В. Карсалова і ін.) традиційним став підхід, відповідно до якого робота над текстом байки починається з розкриття її конкретного змісту. Потім треба з'ясування алегоричного змісту (хто мається на увазі під діючими особами байки) і, нарешті, розглядається мораль. Кононикин Н.П., Щербакова Н.А. рекомендують не читати мораль байки, поки учні не зрозуміють зміст конкретної частини байки, поки діти не усвідомлять особливостей діючих осіб, не зроблять переноси "характерних рис тварин, зображених у байках, у реальне людське середовище". Інший шлях роботи над байкою описаний А. М. Лисовським На думку А. М. Лисовського більш доцільно відразу ж після читання байки без якої-небудь попередньої бесіди пропонувати учням питання: "Яка основна думка байки?" Не прибігаючи до аналізу тексту байки, учні висловлюються щодо її головної думки, після чого їм ставиться друге питання: "Яка мораль байки?" "Уже після того, - пише А. М. Лисовський ,- як з'ясована мораль, діти самі читають байку. Потім відбувається короткий розбір мовних оборотів. І те й інше стає осмисленим саме після того, як школярами зрозуміла мораль байки. Тепер вони дійсно можуть самостійно розібратися в окремих частинах байки. Наповнюються щирим значенням неповторні виразні засоби мови Крилова...". Отже, у розглянутому підході аналіз байки йде від головної думки до моралі й до конкретного змісту. Цілком ймовірно, ми не вправі повністю заперечувати можливість такого підходу. Багато чого залежить від того, яка головна думка й мораль байки (можливо, що вони прості й доступні моло...